Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи
Проект «Педагогічна Конституція для Європи»
Довідка: Міжнародну Асоціацію ректорів педагогічних університетів Європи створено восени 2011 року в м. Київ. До її складу увійшли ректори 15 університетів з 12 країн, зокрема, з Вірменії, Республіки Білорусь, Польщі, Литви, Німеччини, Чехії, Молдови, Македонії, України. Згодом до цього співтовариства приєдналась представники Вірменії. На часі входження в Асоціацію ректорів педагогічних університетів Греції, Італії, Іспанії, Кіпру, Румунії, Угорщини, інших країн європейського простору. Вказана міжнародна громадська організація має наступні завдання: розвиток міжнародних зв’язків установ вищої педагогічної освіти Європи, підготовка пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази у педагогічній сфері, організація науково-практичних заходів на міжнародному рівні, залучення фінансових ресурсів державних органів та недержавних установ. Ректор В.П. Андрущенко є Президентом Асоціації.
Учасники першого форуму
ректорів педагогічних університетів Європи
(Київ, вересень 2011 р)
У травні 2013 року у старовинному німецькому місті Франкфурт-на-Майні відбувся Другий форм ректорів педагогічних університетів Європи, де була прийнята «Педагогічна Конституція Європи».
Ця подія має непересічний характер. Разом з тим, вона не є винятком чи одноразовою акцією. Це – логічне продовження педагогічних ініціатив, внесених Міністерством освіти і науки України в останні роки щодо модернізації європейського освітнього простору.
Академічний Форум, участь у якому взяли ректори університетів та зацікавлені особи 12 країн Європи, затвердив документ стратегічного значення – аксіологічну платформу підготовки Нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття.
Цінності, задекларовані в ньому, мають загальнолюдське значення й однаково потрібні народам і країнам європейського простору. Документ отримав амбітну назву: «Педагогічна Конституція Європи».
Він встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність та визначає загальний механізм підготовки педагогічних кадрів. На його основі ми маємо намір готувати вчителя, який виховає нові покоління європейців, здатних жити у спільному Європейському Домі у повазі, порозумінні і співпраці на основі таких загальнолюдських цінностей, як демократія і права людини, миролюбство і екологічна безпека, солідарність і т.п.
Довідка: уявлення про гуманістичні основи педагогічної освіти європейського простору сформувались ще в епоху античності. Їх загальнолюдський зміст шліфувався в процесі сходження країн Європи сходинами прогресу. Кожна з наступних історичних епох послідовно формувала модель педагогічної освіти як освіти гуманістичної, креативної, людино – і культуротворчої. Необхідно віддати найвищу шану славетним педагогам, мислителям, подвижникам освітньої справи, що у ході історичного розвитку сформували спільну платформу цінностей, актуальну для всіх країн і народів європейського континенту та і всього світу. Серед них – Ян Амос Коменський, Вільгельм фон Гумбольт, Януш Корчак, Джон Локк, Антон Макаренко, Марія Монтессорі, Йоган Генріх Песталоцці, Жан – Жак Руссо, Василь Сухомлинський, Костянтин Ушинський, Фрідріх Фребель та ін. Однак, умови для реалізації цієї моделі з’явились порівняно недавно. В їх основі – розпад останніх імперій, символом чого стала руйнація Берлінської стіни, загальне прагнення європейських народів жити в мирі і дружбі, взаємній повазі і співпраці.
Об’єднавчий процес, що розгортається нині на теренах Європи, потребує формування сучасного суб’єкта європейської життєдіяльності – людини, здатної до співжиття у полі культурному суспільстві за принципами гуманізму, милосердя, справедливості і свободи. Реалізація цього неможлива без учителя – одного із ключових суб’єктів позитивних змін. Власне учитель покликаний суспільством бути провідником демократичних ідей та високої моралі. Навчаючи дітей і молодь, формуючи їх світогляд і культуру він здатен виховати у молодого покоління прагнення до взаєморозуміння, солідарності, толерантності та ефективної співпраці в умовах життя у спільному європейському домі. Педагогам (учителям, вихователям, соціальним педагогам, викладачам вищих навчальних закладів) посильно утверджувати в освітньому просторі Європи авторитет духовності, ідеали європейської спільноти.
«Педагогічна Конституція Європи» змінює історичну місію сучасного вчителя. Адже майбутнє кожного народу, країни і співдружність народів значною мірою залежать від якісної підготовки майбутніх педагогів, які мають внести в середовище (і душу!) поколінь благородні ідеї і цінності. Бездуховність руйнує; духовність – окрилює, стверджує, надихає на творчість. Учитель має протиставити бездуховності систему цінностей, які звеличують людину, повертають її до дійсної культури, спонукають до співпраці.
Нині європейські країни пропонують розмаїття моделей здійснення такої підготовки вчителя як за змістом, так і за формою. Об’єднавчі освітні процеси, що відбуваються в сучасній Європі, спонукають до пошуку спільних засад складної архітектури професійної підготовки педагогів. Педагогічна Конституція Європи передбачає визначення єдиної ціннісної та методологічної платформи підготовки нового учителя для об’єднаної Європи ХХІ ст. Документ також висвітлює основні параметри педагогічної освіти, як то принципи її розвитку, зміст, умови, очікувані результати реалізації.
Провідними із сформульованих цінностей стали: людиноцентризм, толерантність, миролюбство, екологічна безпека, дотримання прав людини, солідарність. Підготовка педагогів за єдиною шкалою загальнолюдських цінностей й з урахуванням національних особливостей є тим головним остовом, навколо якого мають здійснюватись модернізаційні та інноваційні процеси педагогічної освіти в сучасному європейському просторі. Європейський вчитель покликаний знайти відповіді на виклики епохи й сприяти входженню учнівської і студентської аудиторії в лоно прогресу наукового знання, високої культури, соціально-практичного досвіду поколінь, загальнолюдських соціокультурних цінностей, духу гуманізму і людинолюбства.
Франкфуртський форум став заключним акордом глибокої за змістом і ґрунтовної за значенням педагогічної співпраці педагогів і вчених країн Європи. Проект документу розроблено у Києві за безпосередньою участю представників України (В.Андрущенко), Німеччини (Морітц Гюнцінгер) та Литви (Альгірдас Гайжутіс).
У жовтні 2012 року текст Педагогічної Конституції отримав схвалення на засіданні Правління Асоціації (м. Прага, Чехія) й після скрупульозного доопрацювання був запропонований учасникам франкфуртського форуму. Таким чином, сформувався своєрідний «Педагогічний трикутник: Київ – Прага – Франкфурт», який підготував і прийняв документ стратегічного педагогічного значення для народів Європи і не тільки.
Нормативні основи професійної педагогічної підготовки закладені Рекомендаціями ЮНЕСКО-МОП про становище вчителів (1966) та Рекомендаціями ЮНЕСКО про статус викладацьких кадрів вищих навчальних закладів (1997), Лісабонськими домовленостями (1997 р.) щодо визнання кваліфікацій у галузі вищої освіти, деклараціями Болонського процесу стосовно створення європейського простору у сфері вищої освіти, Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО-2011). Актуальність «Педагогічної Конституції Європи» полягає у доповненні переліку міжнародних домовленостей у сфері вищої освіти документом, який інтегрує положення про основи педагогічної підготовки європейського освітнього простору.
Франкфурт-на-Майні, як місто проведення форуму, обрано не випадково. Це місто високої індустрії, науки і культури, місто Університету Йогана Гете. В університеті працюють 5 лауреатів Нобелівської премії, ведеться потужна наукова і високоякісна освітня діяльність. У свій час тут сформувалась і здобула світове визнання знаменита Франкфуртська школа філософії. Саме тут живуть і працюють люди, які з високою повагою ставляться до України, переймаються її проблемами, намагаються зміцнити авторитет України в Європі і в світі.
Важливою підставою для вибору став високий авторитет Німеччини у європейському просторі. Пропозиція, висловлена у цій країні, не залишиться непоміченою.
Ідею підготовки Нового вчителя на спільній ціннісній платформі підтримали й високо оцінили представники депутати Європейського Парламенту, працівники дипломатичних служб різних країн, науковці і педагоги. Цілком справедливо його треба розглядати як документ європейського штибу і значення, співрозмірний з Лісабонськими та Болонськими домовленостями. Обговорення документу проводилось демократично, відкрито, толерантно, з повагою до різнопланових пропозицій і точок зору.
Високо оцінила і підтримала Проект д-р Доріс Пак, голова комітету з питань культури та освіти Європейського парламенту, яка виступила на Форумі з Програмною доповіддю.
В такому ж ракурсі ідею розглядали Удо Рауін (Німеччина), Рубен Мірзаханян (Вірменія), Віль Бакіров, Володимир Євтух (Україна).
Запропонований проект підтримали Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Павло Клімкін
«Людиноцентризм має стати основним принципом організації змісту всієї педагогічної освіти країн європейського простору» – таку думку обґрунтував Василь Кремень Президент Національної академії педагогічних наук України, доповідь якого стала символом нового філософсько-методологічного підходу до формування європейського учителя ХХІ століття.
Ми маємо намір об’єднати зусилля асоціацій та спілок педагогічного профілю, що діють на теренах Європи, вийти з пропозицією до Європейського Парламенту щодо прийняття відповідної резолюції й посилення уваги до педагогічної справи урядів та парламентів національних держав, проведення низки міжнародних конференцій, педагогічних читань в різних країнах Європи, зорієнтованих на людино- і культуротворчі цінності.
Ректорами педагогічних університетів Європи запропонована система впровадження рішень Форуму в навчально-педагогічну практику. Її першим кроком стане створення міжнародних робочих колективів по формуванню додатків до Програм магістерської підготовки майбутніх педагогів. Їх головна мета – імплементувати у навчально-виховний процес країн європейського простору педагогічні конституційні цінності. Другим кроком здійснюватиметься підготовка підручників, своєрідних «Книг для читання» з історії, екології, суспільствознавства тощо. Книги будуть видаватись англійською й мовою країни, де вони створені. Спірні питання, що існують, будуть подані за методологією педагогічного дискурсу і толерантності, з повагою до народів і культур, їх традицій і національних особливостей. Нарешті, третім кроком стане заснування на теренах однієї з країн європейського простору Європейського педагогічного університету. Його студенти зможуть пізнати одне одного ще зі студентської лави. Пізнати і порозумітись, зав’язати дружні стосунки, пронести їх через життя.
Випускники університету стануть головними модераторами ідеї єдності Європи, духовності її громадян, їх співдружності і співпраці.